бугила

1. (історичне) Поховальний курган, могильний насип, який споруджували кочові народи (зокрема, половці) на території сучасної України.

2. (географічне) Назва окремих пагорбів, горбів або височин, що часто походять від стародавніх курганів; зустрічається у топоніміці, наприклад, у назвах урочищ.

3. (переносне, розмовне) Про людину грубої, масивної статури або незграбної поведінки.

Приклади вживання

Приклад 1:
СКІФСЬКА БАБА Ти, скіфська баба, кам’яна незграба, стоїш в степах… Курай і бугила… Яка ж ти баба, ну яка ж ти баба?! За сто віків дитя не привела!
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”

Частина мови: іменник (однина) |