будище

1. Велика, просторна будівля, часто з особливим призначенням (наприклад, для громадських зібрань, промисловості); монументальна споруда.

2. Місце, де колись стояла будівля або поселення; залишки, сліди будівництва, городища.

3. (у спеціальному вжитку) Назва окремих історичних місцевостей, поселень або археологічних пам’яток в Україні (наприклад, городище).

Приклади вживання

Приклад 1:
[151] Будище — село (тепер) Звенигородського р-ну Черкаської обл. [152] Гнилий Тікич — річка на Придніпровській височині, яка бере початок біля села Сніжки на Київщині. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |