будник

1. Робітник, який займається будівництвом або ремонтом будівель, споруд; будівельник.

2. (заст.) Майстер, що виготовляє дерев’яні посудини (кадки, діжки, ванни тощо); бондар.

3. (перен., рідко) Той, хто активно бере участь у створенні, розвитку чого-небудь; творець, зодчий (наприклад, будник культури, будник майбутнього).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |