Словник Української Мови
Буква
1. Територія, відведена для будівництва, де зосереджено матеріали, механізми та розташовані тимчасові споруди для виконання будівельних робіт.
2. (переносне значення) Місце, де відбувається активна діяльність, реалізація якогось масштабного проекту або процес інтенсивних змін.
Приклад 1:
Подібна розробка була вперше застосована при виконанні проекту модернізації Потсдамської площі в Берліні (найбільший будмайданчик Європи) і житлового масиву ”Neues Kranzlereck” на головні й вулиці столи ці Kurfurstendamm і також при спорудженні високошвидкісної залізничної лінії ICE (Intercity Express) Кьольн-Франкфурт. При виконанні останнього проекту Raab Karcher забезпечила щоденну доставку, окрім інших матеріалів, 1000 м 3 спеціального цементу для буді вництва 26 тунелів загальною довжиною 47 км.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”