Значення
- (Техніка) –
Особа, яка безпосередньо керує будівництвом, спорудженням чогось; майстер-будівельник, архітектор.
- (Історія) –
Той, хто створює, організовує, засновує щось важливе, значне (державу, суспільство, наукову школу тощо); фундатор, творець.
- (Історія) –
(як власна назва, істор.) Офіційний титул князя Володимира Святославича, за якого відбулося Хрещення Русі та активне будівництво храмів та міст.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. будівничий, р. будівничого, д. будівничому, з. будівничого, о. будівничим, м. будівничім, к. будівничий