бубонець

[bubonɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Дзвіночок у формі кулі з металевою кулькою всередині, що дзвенить при струшуванні; застосовується як прикраса, сигнальний пристрій (наприклад, на упряжі, шапці, ялинковій іграшці).

  2. (Ботаніка) –

    Рідкісна назва квітки дзвоникики (рослини роду Campanula).

  3. (Медицина) –

    У медицині: застаріла назва сильно розповсюдженого лімфатичного вузла, особливо в пахвовій або паховій області, що запалюється при деяких інфекційних захворюваннях (наприклад, при бубонній чумі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бубонець, р. бубонця, д. бубонцеві, з. бубонець, о. бубонцем, м. бубонцеві, к. бубонцю

Більше записів