бубнило

1. Рідкісне, застаріле позначення людини, яка говорить невиразно, бубнить або постійно воркоче про щось, часто з відтінком невдоволення.

2. У західних регіонах України — народна назва дзвінкого жука (родини Scarabaeidae), який під час польоту видає характерне гудіння, схоже на дзижчання або бубніння.

Приклади вживання слова

бубнило

Відсутні