Значення
- (Техніка) –
Спеціальний пристрій або конструкція, призначені для затримання (уловлювання) бризок, крапель рідини, що розпилюються або розлітаються в процесі роботи техніки, з метою запобігання забрудненню навколишнього середовища, захисту персоналу або збереження матеріалу.
- (Техніка) –
Технічний елемент у системах охолодження або змащення верстатів (наприклад, металорізальних), що перешкоджає розбризкуванню емульсії, мастила тощо за межі робочої зони.
- (Техніка) –
Пристрій у вигляді щитка, козирка або короба, що встановлюється на транспортних засобах (наприклад, на колісних екскаваторах, тракторах) для захисту від бризок води, бруду з-під коліс.
Правопис та відмінювання
н. бризкоуловлювач, р. бризкоуловлювача, д. бризкоуловлювачеві, з. бризкоуловлювач, о. бризкоуловлювачем, м. бризкоуловлювачеві, к. бризкоуловлювачу