Древослів

Словник Української Мови

бризкальце

[brɪzkɑlʲt͡sɛ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Зменшувально-пестлива форма до слова “бризкалка”: невеликий пристрій для розпилення рідини (наприклад, флакон з розпилювачем для парфумів, побутової хімії тощо).

  2. (Геологія) –

    Рідкісне, діалектне: невеликий струмочок води, що бризкає або витікає з джерела; джерельце.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бризкальце, р. бризкальця, д. бризкальцю, з. бризкальце, о. бризкальцем, м. бризкальці, к. бризкальце

Більше записів