Словник Української Мови
Буква
1. Рідкісне прізвище українського походження, що може вказувати на родову приналежність або походження від певної особи чи місцевості.
2. Власна назва географічного об’єкта (наприклад, річки, струмка, урочища), характерна для окремих регіонів України, особливо Полісся.
Приклад 1:
«Þл Î. ÍÎÂÀʲÂÑÜÊÎÃÎ Хлюпає полум’ям день, бризка вогнем і вітрами, вогнем червоних дерев, вогнем стоязикої хмари. Лише серед лави барв, серед нетривкості й бурі несе себе вічності в дар сильвета собору Юра.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”