1. Властивість за значенням прикметника “брижуватий”; наявність брижів, дрібних хвиль на поверхні води.
2. У переносному значенні — легка хвилястість, незначна горбистість на поверхні чого-небудь (наприклад, ґрунту, тканини).
брижуватість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |