Значення
- (Історія) –
(заст.) Той, хто брижує, тобто виступає проти когось або чогось, чинить опір, супротив; бунтар, повстанець.
- (Лінгвістика) –
(заст., перен.) Той, хто виявляє невдоволення, протест, скаржиться; буркун, воркотун.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. брижувальник, р. брижувальника, д. брижувальникові, з. брижувальника, о. брижувальником, м. брижувальникові, к. брижувальнику