1. (заст.) Той, хто брижує, тобто виступає проти когось або чогось, чинить опір, супротив; бунтар, повстанець.
2. (заст., перен.) Той, хто виявляє невдоволення, протест, скаржиться; буркун, воркотун.
брижувальник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |