Значення
- (Зоологія) –
Рідкісна, застаріла назва для коня, що має звичку брикатися, неслухняного або гарцюючого коня.
- (Лінгвістика) –
У переносному значенні — про вперту, неслухняну, норовливу людину (зазвичай дитину або молодого чоловіка).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бриканець, р. бриканця, д. бриканцеві, з. бриканця, о. бриканцем, м. бриканцеві, к. бриканцю