бридота

[brɪdotɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Література) –

    Власна назва, що позначає персонажа з українського фольклору, зокрема казок — потворну, злу істота (часто відьму, лісову бабу), яка шкодить людям або протистоїть головному герою.

  2. (Література) –

    (переносне значення) Потворна, бридка, огидна жінка; потвора.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бридота, р. бридоти, д. бридоті, з. бридоту, о. бридотою, м. бридоті, к. бридото

Більше записів