Древослів

Словник Української Мови

бридаль

[brɪdɑlʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Мистецтво) –

    (від англ. bridal) Святковий наряд нареченої, весільна сукня; також — одяг, аксесуари та прикраси, призначені для весільного церемоніалу.

  2. (Історія) –

    (заст., діал.) Весільний обряд, гуляння; весілля.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бридаль, р. бридаля, д. бридалеві, з. бридаля, о. бридалем, м. бридалеві, к. бридалю

Більше записів