брутто-оренда

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Управління нерухомістю, при якому орендодавець несе всі витрати на утримання об’єкта (комунальні послуги, страхування, податки, поточний ремонт тощо), а орендар сплачує єдину фіксовану щомісячну плату, що покриває як власне оренду, так і ці додаткові витрати.

2. (Юриспруденція) –

   Умова договору оренди, за якої вартість послуг з експлуатації та обслуговування будівлі включена в загальну (брутто) суму орендної плати, що спрощує розрахунки для орендаря.

Правопис та відмінювання