Значення
- (Виробництво) –
Старі, зношені або зламані речі, що втратили споживчу цінність і призначені для переробки або утилізації; металобрухт, макулатура, склобій тощо.
- (Виробництво) –
(у спеціальному контексті) Металобрухт, лом чорних або кольорових металів, що є цінною сировиною для металургійної промисловості.
- (Лінгвістика) –
(переносно, розм.) Щось непотрібне, низькоякісне, безцінне; те, що не має ніякої цінності або значення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. брухт, р. брухта, д. брухтові, з. брухта, о. брухтом, м. брухті, к. брухт