брудота

1. Власна назва, що походить від загального іменника “брудота” (брудність, нечистота), може використовуватися як прізвище або псевдонім.

2. У спеціальній термінології (наприклад, у фольклористиці, літературознавстві) може позначати персоніфікований образ нечистоти, огиди, часто з антропоморфними рисами, що походить з народних казок, переказів або художніх творів.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |