Значення
- (Лінгвістика) –
Власна назва, що походить від загального іменника “брудота” (брудність, нечистота), може використовуватися як прізвище або псевдонім.
- (Література) –
У спеціальній термінології (наприклад, у фольклористиці, літературознавстві) може позначати персоніфікований образ нечистоти, огиди, часто з антропоморфними рисами, що походить з народних казок, переказів або художніх творів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. брудота, р. брудоти, д. брудоті, з. брудоту, о. брудотою, м. брудоті, к. брудото