брудер

1. Спеціальний пристрій для вирощування молодняку сільськогосподарської птиці (курчат, каченят, індичат тощо) у перші тижні життя, що забезпечує штучний обігрів, оптимальну температуру, вентиляцію та інші умови.

2. Рідкісне, застаріле позначення для того, хто займається розведенням тварин, птахів або риб; бридер (від англ. breeder).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |