брошурування

1. Технологічний процес з’єднання окремих аркушів або складеного друкованого зошита в єдиний блок (книгу, брошуру, каталог тощо) шляхом скріплення ниткою, дротом, клеєм або за допомогою спіралі.

2. Результат цього процесу — готовий палітурний або брошурний блок, що ще не обрізаний з трьох сторін і не вставлений у палітурну кришку.

Приклади вживання

Приклад 1:
В одному на столі стояв ксерокс, на нижніх полицях знаходились якісь типографські апарати для брошурування та гори важкого ксероксного паперу. В наступному лежали пачки газет і журналів, прикриті маскувальною сіткою.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |