Значення
- (Медицина) –
Медичний термін, що означає проведення голосового тремтіння від гортані через бронхи до поверхні грудної клітки; використовується як метод фізикального обстеження при аускультації.
- (Медицина) –
Посилення проведення голосу та шепоту через уплотнену легеневу тканину, що сприймається при вислуховуванні як дзвінкіший і чіткіший звук; є діагностичною ознакою при запальних процесах (наприклад, пневмонії) або компресії легені.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бронхофонія, р. бронхофонії, д. бронхофонії, з. бронхофонію, о. бронхофонією, м. бронхофонії, к. бронхофоніє