бронетранспортер

[bronɛtrɑnsportɛr] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Бронетранспортер — бойова броньована машина (гусенична або колісна), призначена для транспортування особового складу мотострілецьких (піхотних) підрозділів до місця виконання бойового завдання, надання їм вогневої підтримки та забезпечення захисту від ураження вогнепальною зброєю та уламками на полі бою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бронетранспортер, р. бронетранспортера, д. бронетранспортерові, з. бронетранспортер, о. бронетранспортером, м. бронетранспортері, к. бронетранспортере

Більше записів