Бронетранспортер — бойова броньована машина (гусенична або колісна), призначена для транспортування особового складу мотострілецьких (піхотних) підрозділів до місця виконання бойового завдання, надання їм вогневої підтримки та забезпечення захисту від ураження вогнепальною зброєю та уламками на полі бою.
бронетранспортер
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |