Значення
- (Техніка) –
Пластина з міцного захищеного матеріалу (броньованої сталі, кераміки, композитів тощо), що використовується як основний елемент для захисту техніки (танків, бойових машин, кораблів), споруд або особистого обладнання від ураження кулями, осколками, снарядами.
- (Техніка) –
Елемент конструкції у вигляді плоскої або вигнутої плити, що входить до складу бронекорпусу або башти бойової машини, зазвичай кріпиться до каркаса болтами або зварюванням.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бронеплита, р. бронеплити, д. бронеплиті, з. бронеплиту, о. бронеплитою, м. бронеплиті, к. бронеплито