1. Спеціальний снаряд, призначений для ураження броньованих цілей (танків, бронетехніки, укріплень) завдяки високій пробивній здатності, що забезпечується великою щільністю матеріалу (наприклад, вольфраму) та високою швидкістю польоту.
2. Рідкісне, застаріле позначення солдата або фахівця, озброєного протитанковою зброєю або який спеціалізується на боротьбі з бронетехнікою.