бромокарбонілування

[bromokɑrboniluʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Хімія) –

    Органічна хімічна реакція, в якій відбувається одночасне введення карбонільної групи (C=O) та атома брому в молекулу органічної сполуки, зазвичай за допомогою реагенту, що містить обидва ці елементи (наприклад, бромокарбонілувальних агентів типу бромооксиранів).

  2. (Хімія) –

    Синтетичний метод у органічній хімії, що полягає у приєднані бромкарбонільного фрагмента до ненасиченого зв’язку (наприклад, подвійного або потрійного) або в його заміщенні з утворенням бромовмісних карбонільних сполук, таких як бромальдегіди, бромкетони або їх похідні.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бромокарбонілування, р. бромокарбонілування, д. бромокарбонілуванню, з. бромокарбонілування, о. бромокарбонілуванням, м. бромокарбонілуванні, к. бромокарбонілування

Більше записів