бромізм

1. Хронічне отруєння бромом або його сполуками, що виникає при тривалому вживанні ліків, що містять бром, або внаслідок професійної шкідливості; характеризується загальною слабкістю, сонливістю, порушенням пам’яті, висипами на шкірі, ринітом, кон’юнктивітом та іншими симптомами.

2. Сукупність психічних та фізіологічних розладів, спричинених зловживанням седативними препаратами на основі брому (бромідів).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |