бромаль

1. Хімічна сполука (CBr₃CHO), що є трибромпохідним ацетальдегіду; безбарвні кристали з різким запахом, які використовуються в органічному синтезі.

2. (іст.) Торгова назва снодійного та заспокійливого лікарського засобу на основі цієї речовини, що застосовувався в медицині наприкінці XIX — на початку XX століття.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |