Значення
- (Історія) –
(в історії, політиці) таємні переговори або підступи, спрямовані на укладення угоди, досягнення згоди або здійснення інтриги, часто з кориснимидським або нещирим наміром.
- (Економіка) –
(застаріле) дія за значенням дієслова “брокатувати”; торгівля, обмін, міняння, особливо грошей або цінних паперів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. брокатель, р. брокателя, д. брокателеві, з. брокателя, о. брокателем, м. брокателеві, к. брокателю