бродяжництво

Значення

1. (Соціологія) –

   Спосіб життя, що характеризується постійними переміщеннями з місця на місце без певної мети, постійної роботи чи місця проживання; бездомність, вандрівництво.

2. (Соціологія) –

   Явище, що полягає у систематичному перебуванні осіб у місцевостях, де вони не мають постійного місця проживання або джерела існування, часто з порушенням громадського порядку та паспортного режиму (у соціології, кримінології).

3. (Психологія) –

   Звичка, схильність до безцільних переміщень, блукання.

Правопис та відмінювання