бріолін

[briolin] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Косметологія) –

    Засіб для догляду за волоссям у вигляді густої, жирної, ароматизованої мазі, що надає зачісці блиску та фіксує її; застосовувався особливо поширено у першій половині XX століття.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) Про надмірно охайну, гладку, лощену зачіску або загальний вигляд, що нагадує результат використання цього засобу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бріолін, р. бріоліну, д. бріолінові, з. бріолін, о. бріоліном, м. бріоліні, к. бріоліне

Більше записів