1. Музичний стиль, що виник у Великій Британії на початку 1990-х років, характеризується швидким темпом (зазвичай 130–150 BPM), агресивним, ломким ритмом, заснованим на семплах ударних брейків з фанку та соулу, та важкими басовими лініями; одна з основних форм рейв-музики та раннього хардкору.
2. Стиль електронної танцювальної музики, що є однією з основних складових брейкбіт-хардкору та джанглу, відрізняється акцентом на розірваному, синкопованому ритмі (breakbeat) замість прямого, чотири-на-підлозі (four-on-the-floor) ритму, характерного для хаусу чи техно.
3. У широкому значенні — будь-яка музична композиція або ритмічна структура, побудована на основі семплованого або живим способом виконаного ударного брейку (короткого ритмічного фрагменту), що постійно повторюється та модифікується.