брейк

[brɛjk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Менеджмент) –

    Коротка перерва у роботі, заняттях, виконанні будь-якої дії; перепочинок, пауза.

  2. (Спорт) –

    У спортивних іграх з м’ячем (наприклад, у тенісі, бадмінтоні): швидкий перехід від захисту до атаки, що дозволяє виграти очко; тактичний прийом для здобуття переваги.

  3. (Спорт) –

    У більярді: початковий удар, яким розбивають піраміду куль на початку гри.

  4. (Мистецтво) –

    У танцях (брейк-дансі): сольний імпровізований танець, що виконується під ритмічну музику, часто включає акробатичні елементи та обертання на підлозі.

  5. (Мистецтво) –

    У музиці: коротка сольна імпровізаційна вставка (переважно у джазі, фанку, рок-музиці), що виконується одним інструментом або групою на тлі перерви в основній темі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брейк, р. брейку, д. брейкові, з. брейк, о. брейком, м. брейкові, к. брейку

Більше записів