Древослів

Словник Української Мови

брейк

Буква

1. Коротка перерва у роботі, заняттях, виконанні будь-якої дії; перепочинок, пауза.

2. У спортивних іграх з м’ячем (наприклад, у тенісі, бадмінтоні): швидкий перехід від захисту до атаки, що дозволяє виграти очко; тактичний прийом для здобуття переваги.

3. У більярді: початковий удар, яким розбивають піраміду куль на початку гри.

4. У танцях (брейк-дансі): сольний імпровізований танець, що виконується під ритмічну музику, часто включає акробатичні елементи та обертання на підлозі.

5. У музиці: коротка сольна імпровізаційна вставка (переважно у джазі, фанку, рок-музиці), що виконується одним інструментом або групою на тлі перерви в основній темі.

Приклади вживання слова:

брейк

Приклад 1:
— котяче шипiння з дугасто вигнутою спиною, а також презирливе “О, кам он — гiв мi е брейк! “, яким колись раз уперезала була того чоловiка, — взагалi, з тим чоловiком саме ця, вiдьомськи розчiхрана, з нездорово блискучими очима й зубами i якимось невидним, але вгадним таборовим минулим, раз у раз вихоплювалася на переднiй план, замашисто трощачи крихкий посуд незаповнених сподiванок, той чоловiк визволяв, викликав її на себе з найдальшої камери — щойно зачувши, в першiй же сутичцi, оту його брутальну, мордобiйну iнтонацiю: “Ти менi скажи — на хера я сюди їхав, я вдома таких самих прибамбасiв мав — отак‑о!”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Більше записів