Древослів

Словник Української Мови

бретонець

[brɛtonɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Представник кельтського народу, корінне населення Бретані — історичної області на північному заході Франції.

  2. (Географія) –

    Мешканець або уродженець Бретані незалежно від національності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бретонець, р. бретонця, д. бретонцеві, з. бретонця, о. бретонцем, м. бретонцеві, к. бретонцю

Більше записів