Словник Української Мови
Буква
1. Невелика прикраса, сувенір або корисний предмет (наприклад, фігурка, мініатюрний інструмент, флеш-накопичувач), що кріпиться на ланцюжку, ремінці або кільці до ключів, сумки, рюкзака або одягу.
2. Заст. Прикраса у вигляді коштовного каменю, що звисає на ланцюжку або стрічці (наприклад, на годиннику, одязі).
Приклад 1:
Тонкий золотий ланцюжок провадив до одного з ґудзиків, до якого прикріплювався брелок — клітка з тонкими прутиками, за якими сиділа крихітна пташка.Годинник дістався докторові від батька — у день прощання, коли майже всі шваби Нойдорфа (того, що на середині шляху між Станиславовом та Коломиєю), втомившись ділити землю на дедалі менші й сміховинніші клапті між численними синами, довжелезною вервичкою васагів і берлинів[39] потяглися чи то на захід, на холодний солоний запах Атлантичного океану, чи на схід — обживати безкраї пустища та степи такої багатонадійної і малозрозумілої Російської імперії. Кілька глибоких подряпин і сіточка майже непомітних рисочок-павутинок на золотому корпусі «тисота» нагадували мені рисунок на пучечках пальців.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”