1. Рідкісне, застаріле позначення людини, яка схильна до брехні, обману; брехун, обманщик.
2. У діалектах — предмет або явище, що вводить в оману, видає себе за щось інше (наприклад, про блискучу поверхню води, що спотворює глибину).
брехало
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |