Значення
- (Лінгвістика) –
Рідкісне, застаріле позначення людини, яка схильна до брехні, обману; брехун, обманщик.
- (Лінгвістика) –
У діалектах — предмет або явище, що вводить в оману, видає себе за щось інше (наприклад, про блискучу поверхню води, що спотворює глибину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я брешу, ти брешеш, він бреше, ми брешемо, ви брешете, вони брешуть