браття

1. Збірна назва для братів або групи людей, об’єднаних спільними інтересами, вірою, ідеями (застаріле або історичне).

2. Назва релігійно-просвітницьких організацій (братств) в Україні XVI–XVIII століть, які об’єднували міщан та духовенство для боротьби за національну та релігійну самобутність (історичний термін).

3. Звертання до групи людей, часто військовослужбовців, що підкреслює побратимські, товариські стосунки (розмовне).

Приклади вживання

Приклад 1:
І вдарив веселої — він не боявся гетьмана, не боявся нікого, але не хотів лишати по собі тільки лихої пам’яті: “Як засядем, браття, коло чари” — й козаки підхопили, гримнули дружно, голосно, аж затрусилася стеля. Юрій підвівся: — Налий усім по кварті, а йому, — показав пальцем на сонного хлопця-поводиря, — коржиків медових і поїсти чогось.
— Франко Іван, “Мойсей”

Приклад 2:
В раб‑ствi народ вироджується, кажу ще раз, прожовую цю думку до повної втрати смаку, щоб тiльки перестала нити, як негода, як щомiсячний бiль пустого лона, — виживання, скоро пiдмiняє собою життя, обертається виродженням, авжеж, браття‑євреї, милi мої ашкеназi (в разi хто з вас випадком затесався серед публiки), — це й до вас п’ється: можете собi скiльки хочте згорда пирхати на сабрiв — тупицi, мовляв, рогулi, чи як вони там у вас значаться, — а менi назавжди вбився в пам’ятку заздрий, знизу вгору, погляд колеги‑киянина, невеличкого, юрливого полукровки з жiночно вузенькими, високо пiдiбганими плiчками, що невловно накидали йому профiльну поставу горбаня, — ми вешталися з ним по Єрусалиму, переходили попри стонадцятий на дню патруль, i бiдака — не стримався, заламався: шiстдесятирiчний, ще брежнєвського розливу, професор, хлопчисько, що жадiбно витрiщається крiзь дiрку в парканi на вiйськовий парад, став горбатим слупиком, i вихопилося вслiд патрулевi — глибше власних полукровочних комплексiв укрите, аж присьорбнув слиною: “Якi вони… красивi!” — а вояки там i правда як на пiдбiр — мiфологiчнi велетнi, помилково вбра‑нi в плямистий однострiй з автоматами через плече, розложистi гiрськi плато спин, рухомi стовбури стегон, мiцнi, з синюватим, проти оливкової засмаги, вiдливом, зуби, мов сама земля ожила й заходила в рiст, ах якi мужики, бенкет для зору!
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Приклад 3:
Невольнича муза ~356 земля наша красна засійдтрупом рясна спородить труйдзілля рідднедорід спорідіє а нерід порадіє браття розбрат щезне поцілуймо хрест чесний місяця декамбря в 4де сотвориша мир на Желяни Святополк Володимир і Олег он ледь Київ на горах золотіє ми браття Києва шоломи ми браття Києва тіло ×. 115 Анно заклинаю усіма горами Старокиївською Щекавицею Уздихальницею Анно заклинаю усіма Дніпровими ріками Либеддю Почайною Золотчою Анно заклинаю усіма воротами Львівськими Лядськими Жидівськими і князьдворотами Золотими Міт про козака Мамая 357~Анно заклинаю Софійськими святими в усіх престолах і притворах і архангелом Михаїлом з Нерушимої стіни Що оголеним мечем береже наше місто Анно не покидай нас ні королевою франків ні конунгівою свенів ні імператрицею німців моїм коханням заклинаю Анно твій Лука «АNА К А» ×.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: іменник (множина) |