братогубець

[brɑtoɦubɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Людина, яка вбиває свого брата; братовбивця.

  2. (Соціологія) –

    Переносно: той, хто спричиняє розбрат, ворожнечу між близькими людьми або єдністю (наприклад, народом).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. братогубець, р. братогубця, д. братогубцеві, з. братогубця, о. братогубцем, м. братогубцеві, к. братогубцю

Більше записів