братія

1. Колективна назва для ченців одного монастиря або релігійного ордену; монаше співтовариство.

2. (переносно) Група, коло людей, об’єднаних спільними інтересами, професією, способом життя (часто з відтінком іронії або жарту).

3. (історичне) Назва деяких релігійних організацій або об’єднань мирян у християнстві, зокрема в Україні (наприклад, церковні братства).

Приклади:

Приклад 1:
— Полно вам, братія, дурачится,— молвил, недалече сидя, Дрозд.— Вижу, вы рожденны к дружбѣ, но не смыслите любить. Не ищи тое, что тебѣ нравно, но то, что другу полезно: тогда и я готов быть третьим вашим другом.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
(“Псалом новий господеві…”) Маленькій Мар’яні “Минають дні, минають ночі…” Три літа Заповіт Лілея Відьма (Поема) В казематі “Згадайте, братія моя…” I. “Ой, одна я, одна…”
— Семенко Михайль, “Кобзар”