браслет

1. Прикраса у вигляді кільця, що носиться на руці (зап’ясті або передпліччі), виготовлена з дорогоцінних металів, коштовного каміння, шкіри, скла тощо.

2. Предмет, що має форму кільця або обруча, який носять на руці з певною практичною метою (наприклад, медичний браслет з інформацією про здоров’я, електронний браслет для контролю).

3. У техніці — деталь, елемент конструкції, що має форму незамкнутого або розімкнутого кільця, обруча.

Приклади вживання

Приклад 1:
Жінки одягали на шию бронзовий чи срібний браслет, а то й важкий обруч, красувалися в яскравому намисті, носили сережки у формі звичайних кілець чи стилізованих виноградних грон. Чоловіки носили на пальцях рук персні, на зап’ястях чи над ліктем — товсті золоті чи срібні обручі, скріплювали свій одяг розкішними пряжками або інкрустованими гудзиками. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |