бранець

1. Захоплений у полон воїн, військовополонений; той, кого взяли в полон під час війни.

2. Застаріле: той, кого насильно забрали на військову службу, рекрут.

3. Застаріле, переносне значення: людина, яка потрапила в тяжкі обставини, опинилася в неволі (фізичній чи моральній).

Приклади вживання

Приклад 1:
Зору, що стерпів би зори Сонця, Зроду-віку ще не бувало: Бранець і мертвий між собою подібні — Чи не смерті образ вони являють? Чи людина — володар? — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |