брам

1. (морськ.) Скорочена назва брамселя — прямокутного вітрила, що кріпиться на брам-щоглі (третій ярус щогли від палуби) на вітрильних суднах.

2. (морськ., розм.) Скорочене позначення брам-щогли — третьої за висотою складової щогли, що є продовженням стеньги.

3. (іст.) Назва старовинної мідної монети, що карбувалася в Нідерландах у XVII столітті та мала обіг, зокрема, на українських землях.

Приклади вживання

Приклад 1:
Саме тоді, як відшумлять останні, до щему п’янкі гуляння, відлунають оркестри і хори, злетять кольорові повісма з балконів і церковних 37 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ брам, згинуть легіони світових волоцюг і заїжджих клерків (які нині дивним чином уже ніяк не різняться між собою — волоцюги з клерками — от прикмета! ), — й тоді, в спокої та докладності, в короткотривалій паузі великопісної задуми та зосередженості поміркуємо спільно, заглиблені в бенедиктинську тишу славетного Сан Джорджо Маджоре про нас, про відлетілий Карнавал, про шанси і можливості, про опір безглуздю, про безглуздя опору.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Не буде зайвим нага­ дати і про спеціяльні підроз­ діли фінікійських воїнів, які використовували свої за- бронзовілі члени для про­ бивання брам у ворожих фортецях; про шумерських Ада приєдналася до оплес­ ків, а тоді відписала Пер­ фецькому так: «Bud’ oberezhnyj, brat- chyku. Bo ja mozhu tobi povi- ryty».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 3:
Так підго- тований, крім того талановитий, повен творчої інвенції Павліковсь- кий промощував нові шляхи, відкривав нові правди, видобував нову красу й уже був тоді для польського театрального мистецтва тим, чим був Антуан (Antoine) для французького, Брам (а опісля Райн- гардт) для німецького*, Станіславський – для російського. Точкою його виходу була ідеальна четверта стіна, принцип грати не для гля- дачів, а перед ними, а в дальшому психолоґічному розвитку – при- нцип внутрішнього переживання. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |