браконьєр

[brɑkonʲjɛr] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Особа, яка незаконно полює на диких тварин, ловить рибу або здобуває інші природні ресурси (наприклад, ліс, рослини) на заборонених територіях, у заборонений час або забороненими знаряддями, порушуючи правила охорони та використання тваринного і рослинного світу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. браконьєр, р. браконьєра, д. браконьєрові, з. браконьєра, о. браконьєром, м. браконьєрі, к. браконьєре

Більше записів