брахіколон

Значення

1. (Лінгвістика) –

   У риториці та поетиці — стилістична фігура, що полягає у використанні в мовленні або художньому творі надзвичайно коротких, односкладових або двоскладових слів та речень для створення ефекту динаміки, напруженості, різкості або лапідарності вислову.

2. (Література) –

   У віршознавстві — окремий віршовий рядок (стопа, рядок) або цілий твір, побудований на основі вкрай коротких за кількістю складів метрів, що створює ритмічну стислість.

Правопис та відмінювання