1. У риториці та поетиці — стилістична фігура, що полягає у використанні в мовленні або художньому творі надзвичайно коротких, односкладових або двоскладових слів та речень для створення ефекту динаміки, напруженості, різкості або лапідарності вислову.
2. У віршознавстві — окремий віршовий рядок (стопа, рядок) або цілий твір, побудований на основі вкрай коротких за кількістю складів метрів, що створює ритмічну стислість.