брахіфалангія

[brɑxifɑlɑnɦijɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    Медичний термін, що означає вроджене або набуте укорочення фаланг пальців рук або ніг, яке виникає внаслідок порушення росту кісток у довжину.

  2. (Медицина) –

    В антропології — ознака, що характеризується непропорційно короткими фалангами пальців, яка може бути однією з расових або індивідуальних анатомічних особливостей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брахіфалангія, р. брахіфалангії, д. брахіфалангії, з. брахіфалангію, о. брахіфалангією, м. брахіфалангії, к. брахіфалангіє

Більше записів