брахіація

[brɑxiɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Спосіб пересування деяких тварин (зокрема, мавп, лемурів) по гілках дерев за допомогою поперемінного перехоплювання передніми кінцівками.

  2. (Біологія) –

    У біології — тип руху, при якому тіло перекидається в повітрі, по черзі чіпляючись то однією, то іншою довгою передньою кінцівкою за опори (наприклад, гілки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. брахіація, р. брахіації, д. брахіації, з. брахіацію, о. брахіацією, м. брахіації, к. брахіаціє

Більше записів