браха

[brɑxɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    У давньоєврейській традиції — один із двох великих світильників (менора), що освітлювали приміщення Єрусалимського храму; символізує мудрість та Божественне світло.

  2. (Релігія) –

    У кабалістичній традиції — духовне світло або промінь мудрості, що нібито виходить від Бога та освітлює розум праведника; внутрішнє духовне осяяння.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. браха, р. браха, д. браха, з. браха, о. браха, м. браха, к. браха

Більше записів