бракетс

1. (англ. brackets) У комп’ютерних технологіях та друкарській справі — загальна назва для різних типів парних друкарських знаків, що використовуються для відокремлення частин тексту (наприклад, круглі дужки, квадратні дужки, фігурні дужки).

2. (англ. Bracket) У спорті, зокрема в турнірах на вибування (теніс, бокс, баскетбол тощо) — турнірна сітка, схема, у якій зображено пари учасників і шлях просування до фіналу.

3. (англ. bracket) У техніці та будівництві — кронштейн, опорна або кріпильна деталь, зазвичай у вигляді виступу або кута, для підтримки конструкцій, кріплення обладнання тощо.

4. (англ. bracket) У статистиці, економіці — діапазон, група, категорія (наприклад, податкова категорія за рівнем доходу).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник () |