1. Медичний термін, що означає патологічно сповільнене читання внаслідок порушення функцій мозку, часто пов’язане з ураженням центрів мови; один із симптомів афазії або інших неврологічних розладів.
2. У психології та педагогіці — специфічне порушення навички читання, що характеризується надмірною повільністю, фрагментарністю та труднощами у розпізнаванні слів, не обумовлене низьким інтелектом чи нестачею освіти.