1. Міфологічне дерево, яке в українських народних віруваннях та обрядовій поезії символізує центр світу, зв’язок між землею, підземним і небесним світами; часто згадується в колядках, щедрівках та веснянках як місце перебування богів, предків або небесних світил.
2. У давніх слов’ян — ритуальне дерево (зазвичай хвойне або фруктове), прикрашене стрічками, вінками, паляницями тощо, яке встановлювали під час свят (наприклад, на Зелені свята) як об’єкт поклоніння або символ родючості та життя; прообраз сучасної новорічної ялинки.
3. Переносно — високе, могутнє дерево, що викликає повагу своїм виглядом або віком; дерево-велетень.