боз

Приклад 1:
схо­питься яка завірю­ха з ба­шею або з та­тар­вою та зам­че її яс­но­го со­ко­ла боз­на за який край світа,- во­на йо­го, мо­же, більше й не по­ба­чить… Там десь, в чужій сто­роні, се­ред кри­ва­вої січі, зло­же він свою ру­ся­ву голівоньку, а во­на, ма­ти, не зак­риє очей своїй рідній ди­тині: їх хижі ор­ли з гра­ка­ми по-викльову­ють, го­лодні вов­ки-сіро­манці по­роз­но­сять жовті кості… Хіба тільки зо­зулька, не­утішна віщу­ня, при­не­се вісточ­ку, що її син бідо­лаш­ний поліг се­ред чис­то­го по­ля!.. Важ­ко ма­тері, та­ке зга­ду­ючи: гірко та сум­но на душі, бо­ля­че в серці – так, на­че хто шма­то­чок од­ри­ває од йо­го… І Ма­ри­на па­да­ла нав­ко­люш­ки, мо­ли­ла матір бо­жу, щоб ве­ли­ка зас­туп­ни­ця нас­ла­ла мир на її рідну сто­ро­ну і за­хис­ти­ла від на­пасті!
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
:МїабzvZ└╥░0╞Iь:R0╬▐i-t&Ў╜Зжv■ (Д I·SОЎdд ,H zri▓|╝ 9c╔жхa’wб!┌G’┐zipцЭЇ╨╥╓╘U╟A┌ФВH╟